|
Наркотик заколисує, нар-ко-тик,
Він муркоче, ніби ласкавий котик.
Зализує твої болючі рани,
Гострі згладжує кути і всі зради.
Відрада, допомога в злі години,
Стоїш ти вже спиною до родини.
Він тихесенько випускає пазурки,
Не помітиш, що давно в пастці ти.
Цей ласкавий котик сидить нишком,
Людина в його лапках – сіра мишка.
Пазури уп’ялись в мале тільце,
Затяглось на горлі щільне кільце.
Мишеня вирватись намагається,
Котик не відпустить, ще пограється. |
З’їв кіт тебе, мишику, гратися годі.
Спорожнившись, загребе тебе на городі.
Таких мишок у кота буде море,
Нема йому діла, що сірим горе.
Ти людина, пам’ятай, ти – не миша,
Тож кричи про це, хай вибухне тиша.
Хай кричать про це людські твої вчинки.
Хай летить життя твоє без зупинки.
Хай сидять коти, по кутах чатують,
Скрути їм усім величезну дулю.
Ти людина, тому ніхто не в змозі
Зупинить тебе на твоїй дорозі.
Наркотик заколисує, нар-ко-тик.
Він муркоче ніби ласкавий котик. |
