Час прийшов – то одружився.

Побудований будинок,

Обстановка - мов з картинок.

Ну, а дерево ж то як?

Так, посаджено вже сад!

І синочок ось нівроку,

І онучечка є з боку.

Має тата, маму, сватів -

На сім’ю герой багатий.

Ввечері сім’я стрічає,

Про турботи розпитає.

А турбот тих – вище даху,

Хай пішли б вони всі прахом.

Він і вчитель, і директор,

І удома він проректор.

Чоловік, дідусь і батько,

Пасічник який же хвацький!

Бджоли он в саду гудуть,

Мед у вулики несуть.

Щоб сім’я пила чай з медом –

У житті йти попереду,

А не десь там пасти задніх,

Треба буть на дещо здатним.

Чоловік цей знає толк:

Під начало дай хоч полк -

Допоможе всім. Навчить

З прадідів, як треба жить.

Бо історик він конкретний,

Гетьманів всіх попортретно

Знає, бачив і читав.

Не один йому сказав,

Що в житті робити треба,

Щоб іти всіх попереду!

А позаду рать уся –

Школа, учні і сім’я.

Кожному пораду дати –

Скільки ж нервів треба мати!

Рій дзижчить і вдома, й на роботі,

Не видать кінця турботі.

Бо це ж перші 50 –

І попереду життя !

Набереться хай терпіння,

Не позичать йому уміння.

Там і до пенсії стрибок...

А про мідний котелок

Чули?!  Знаєте чи ні?

Новий вірш складать мені?

Це вже завтра, а сьогодні,

В день цей теплий і погодній,

Залишається сказати

І від серця побажати

По життю йти крок за кроком.

Підпишись під кожним роком!

Л. О.  Пустільнікова

                     вчитель образотворчого мистецтва