Історія в пам'яті поколінь - Мої статті - Статті

   Третє тисячоліття взяло розбіг стрімко, всеперемагаючою ходою воно крокує по планеті. Скільки сторінок воно впише в історію людства? Що принесе день завтрашній?
   Дай Боже, щоб мирними були наші будні і свята, щоб оминали нас Чорнобилі та Фукусіми, трагедії на землі та на небі, терористичні акти, про які все частіше повідомляють нам мас-медіа, а нашим дітям хай сняться мрійливі сни. Нехай лікар-час загоює рани землі нашої, колись сплюндрованої фашистським чоботом. І тільки пам'ять нехай береже героїчний подвиг народу, який попри людські випробування вистояв, вижив, переміг.
   В школі-інтернаті ось уже кілька десятиріч діє музей Бойової слави. Стенди та експозиції розповідають про подвиг «вогневого екіпажу» льотчиків-винищувачів, які піднімалися в небо над окупованими гітлерівцями містами і селами. Весь екіпаж загинув, але пам'ять про подвиг живе. Живе і вчить молодих берегти у своїх серцях цінності, якими повинна жити людина – любити свою Батьківщину, свій край, неосяжні степи, берегти священні ідеали.
   Педагогічний колектив школи, очолюваний директором-істориком С. Д. Сторчаусом, докладає максимум зусиль, щоб із школи в життя не пішли невдахи, «Івани непам’ятущі», «безрідні». Весь навчально-виховний процес спрямований на виховання гідних громадян, патріотів, людей розумних, багатих і щедрих серцем і душею.
   Нещодавно школа-інтернат відмітила свій 50-річний ювілей. З усіх усюд в рідні стіни злетілися випускники, щоб низько вклонитися своїй альма-матері, тій, яка дала не тільки знання, а й путівку у велике життя. Ніколи не заростають споришами стежки від школи до сердець її учнів. Кожен намагається залишити по собі пам'ять, яка примножить красу школи в її учнях, традиціях, ідеалах, планах на майбутнє. Доля розкидала їх в часах і відстанях, по закордонах близьких і далеких. Але вони всі зберегли тепло, отримане тут, в інтернаті. Тож, мабуть, не випадковим був подарунок випускника 1976 р. Сергія Володимировича Бичкова, нині – полковника юстиції у відставці, мешканця Москви. Цінності, закладені в роки навчання у рідному інтернаті, він свято береже і живе ними, а почуття патріотизму, громадянського обов’язку стали основою його життя. За ініціативи Сергія Володимировича відбулася міжнародна акція, яка отримала назву «Похід по Балтиці і Ладозі», присвячена героїчним сторінкам боротьби радянського народу із загарбниками у роки Великої Вітчизняної війни. Сергій Володимирович потурбувався, щоб в поході взяли участь його земляки – учні кіровоградської школи-інтернату. Ми отримали не тільки запрошення, а й матеріальну підтримку, без якої поїздка просто не відбулась би.
   Учні-восьмикласники не в підручнику історії прочитали, а на власні очі побачили священні місця, окроплені слізьми і кров'ю колись блокадного Ленінграда, ладозьке озеро, по кризі якого була прокладена військово-автомобільна «Дорога життя», побачили місто-герой Москву, унікальні архітектурні пам’ятки.
   Хочеться вірити, що враження від побаченого, почутого, врешті, пережитого збережуться в юних серцях надовго. Головне – діти зрозуміли, що війна – це руйнування. А людству потрібен мир. Бо що може бути прекрасніше сонячного дощу, різнобарвної веселки, що оперізує небо?!