8 січня ліцеїсти школи-інтернату із заступником директора школи з ВР Н. В. Мілентій відвідали народний музей «Визволення Кіровоградщини від фашистських загарбників», який на громадських засадах функціонує при Кіровоградській гімназії ім. Тараса Шевченка. Екскурсію залами музею провів його керівник і засновник Віктор Павлович Присяжнюк.
Історією Великої Вітчизняної війни Віктор Присяжнюк цікавився з дитинства. Сім братів його батька не повернулися з фронту, тому багато років родина займалася пошуками місць їх поховань, розсилаючи листи в різні куточки Радянського Союзу. Пошукова діяльність стала захопленням, якому Віктор Павлович присвятив все своє життя.
Закінчивши Кіровоградський педінститут у 1980 році, молодий вчитель української мови та літератури почав працювати у школі № 22 м. Кіровограда. Саме там Віктор Павлович організував учнівський пошуковий загін, силами якого було зібрано безцінні матеріали щодо бойового шляху ІІ Українського фронту, що згодом утворили експозицію шкільного музею. Його картотека налічує відомості про понад 30 тисяч визволителів нашого краю; є унікальні експонати, що ілюструють бойові дії на Кіровоградщині у період 1941-1943 рр., які збиралися близько 35 років.
Кілька років тому музей вирішили осучаснити і перенести до гімназії № 5, адже у ній довгий час вчителювала учасниця кіровоградського підпільного руху Олена Бур’янова. Коли у серпні 1941 року гітлерівці окупували Кіровоград, вчителька математики Олена Захарівна Бур’янова стала одним із організаторів підпільної комсомольської групи, яка пізніше увійшла до складу міського патріотичного з’єднання імені Ворошилова. До групи увійшли її вихованці-старшокласники. (Показово, що коли після третього курсу педінституту Олена Бур’янова проходила практику в школі м. Шепетівка, серед її учнів був майбутній юний партизан Герой Радянського Союзу Валя Котик).
Підпільники розповсюджували листівки, чинили диверсії на підприємствах міста і залізничній станції, добували зброю, медикаменти, харчі, одяг, господарський інвентар і передавали їх у партизанські загони. Олена Бур’янова брала участь у звільненні з полону співробітника Академії наук СРСР, професора М. Г. Горделадзе, який пізніше допоміг вирвати з неволі 15 командирів Червоної Армії.
Зухвалі акції підпільників улітку і восени 1943 року, ліквідація запеклого фашиста Гаука, який відзначався особливою жорстокістю під час розправ над населенням, змусили гестапо значно активізувати свою роботу... Героїня не змогла вирахувати у своєму оточенні зрадника, ким став її ж учень. 6 листопада 1943 року підпільницю запроторили до катівні.
22 листопада 1943 року Олену Захарівну Бур’янову було розстріляно в глибокому яру біля Соколівських хуторів. До визволення міста залишалося трохи більше місяця...
Ім’я закатованої фашистами нескореної кіровоградської вчительки Олени Бур’янової з 1974 року носить вулиця на Ковалівці, на п’ятиповерхівці, що навпроти будинку, де жила незламна підпільниця, встановлено меморіальну дошку.
Дякуємо Віктору Павловичу Присяжнюку за багатолітню працю збирача й дослідника документальних пам’яток про військове минуле нашого міста, за цікавий повчальний життєпис героїні руху партизанського спротиву О. З. Бур’янової.
