Влітку табір «Прибережний» дитячого центру «Молода гвардія» перетворився на Запорізьку Січ з 25 роями. 6-25 серпня там дислокувалися учасники ІІІ етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)-2016: Хаджибейська Січ». Кіровоградщину представляла переможець обласного етапу гри команда «Нічні кажани» школи-інтернату, ліцею «Сокіл»: Максим Брайченко, Володимир Нертик, Денис Дуденко, Роман Юрченко, Владислав Жабко, Олексій Москаленко, Надія Кобець. Восьмим членом команди була Тетяна Максимова з Малої Виски.
   7 серпня під звуки військового оркестру джури пройшли марш-парадом вулицями Одеси від Соборної площі до Морвокзалу, де відбулося урочисте відкриття Всеукраїнського етапу та передача символу гри «Джура» Котигорошка від представників Полтавської ОДА очільникам Одещини, яка вперше приймала захід.
  
 
   Комплексна програма етапу містила майже 20 випробувань у різних номінаціях. Першим з них був державницький вишкіл «Хто такі українці. Внесок українців у світову історію». Загін представляв постать М. Грушевського, а повідомлення робив Роман Юрченко.
   З комплексу «Козацька звитяга» відбувся конкурс «Таборування». Рої демонстрували свої вміння і майстерність у швидкому і вправному розгортанні наметового господарства. Також команди змагалися зі спортивного орієнтування: за маршрутними картами пари швидко рухалися усією територією табору, ставлячи відмітки на контрольних пунктах, а на фініші передавали естафету наступній парі.
  

   Військово-прикладний комплекс включав стрільбу з пневматичної зброї, навички якої добре сформовані в усіх наших учасників. Проте результат одного з них не було зараховано, як потім з'ясувалося, через несправність зброї. На жаль організатори не визнали за потрібне надати йому можливість стартувати ще раз.
   Також не досить вдало було організовано «Теренову гру» - класичне тактично-командне змагання із боротьбою за прапор. За відсутності чіткого регламенту кожен загін грав за власними правилами, що призводило до непорозумінь і суперечок між командами.
  
  
  
   Найбільш вдалим для «кажанів» був конкурс «Рятувальник» з надання першої долікарської допомоги та з елементами рятувальних робіт. «Постраждалого» було евакуйовано швидко і правильно, але вдоволення від добре виконаної роботи трохи зіпсували судді, які припустилися помилки під час підготовки документації, внаслідок чого команда не посіла того місця, на яке заслуговувала.
   Вдосконалювали джури навички з тактичної медицини під керівництвом інструкторів під час військово-польових зборів на базі Одеської військової академії.
 
 
 
 
 
   На плацу цього навчального закладу відбувся й конкурс строю і пісні «Впоряд». Всі загони виявилися вправними зі стройової підготовки, а найбільше враження на журі справили джури з Дніпропетровської області, які продемонстрували творчий підхід до конкурсу - дефіле з карабінами СКС.
  
  
  
   Бойову підготовку джури відпрацювали на військовому стрільбищі. На полігоні «Чабанка» військові інструктори вчили молодь основам виживання в екстремальних умовах, знайомили з бойовою технікою, радіоелектронними приладами та приладами стеження. Джури тренувалися зі збирання-розбирання автомату та стрільби з бойової зброї.
 
  
  
  
   Інтелектуально-мистецький комплекс «Козацькі забави» містив конкурс звітів про добре діло, творчо-мистецький звіт «Варта», вікторину з історії України, козацтва та історії Збройних Сил України «Відун» та інтелектуально-спортивний вишкіл «Квест». Розгадуючи загадки з орієнтування, присвячені видатним постатям Одеси, подіям козацької доби та сучасності, юні джури знайомилися з містом і його історією, побутом, розташуванням закладів і пам’яток. Чимало кілометрів «намотали» під час біганини Одесою, але того варто місто, що звуть Південною Пальмірою.
 
 
      Фізкультурно-спортивний комплекс «Козацький гарт» було представлено забавами «Перетягування лингви» та «Лава на лаву». Протистояти у перетягуванні канату самій важкій (у прямому сенсі) команді «кажани» не змогли, а поштовхалися «лавою» добряче. При цьому хлопці – учасники гри дотримувалися своєрідного кодексу: не можна нахиляти голови та розчеплювати руки; необхідно зберігати доброзичливість до супротивника, не допускати грубих слів і підступних болючих випадів. Кожна пара команд робила три підходи, після – обов’язкове братання. Гарному проведенню змагання сприяли свіжий вітерець та гаряча підтримка прекрасних дам та друзів з інших роїв.
  
  
  
 
   Змаганнями і випробуваннями не вичерпувалася програма гри. Вона передбачала й особливий режим дня і спосіб організації побуту. Вранішні побудки відбувалися за свистком хорунжого «Табір, ВСТАВАННЯ!». Ранкова руханка (зарядка) являла собою вправи з бойового гопаку. Відкриття і закриття дня з оголошенням наказів відбувалися на ранішньому і вечірньому колах (збірках). Кожен день – марш під нову пісню з таборового пісенника «Вечірня ватра». Керівництво роями (загонами) здійснювала козацька старшина табору: похідний отаман Анатолій Грива, осавул Сергій Гуцалюк, бунчужний Віктор Шевчук, хорунжий Віктор Павлів, писар Дмитро Міскаєлян, обозний Олеся Бондар. Табірні вожаті йменувалися впорядниками роїв та чотів. Було організовано осавульську (караульну) службу, у тому числі нічну варту, основне завдання якої - охорона прапорів та периметру розташування табору.
   Ну й звичайні табірні радощі: море і пляж (на жаль, не щодня), вечірні дискотеки, розваги і спілкування біля вогнища, печена картопля…
  
  

  
   На восьмий день було організовано відвідування Одеського театру опери і балету. Для створення у джур святкового театрального настрою старшина і керівництво табору визначили урочисту форму одягу на цей захід: дівчата – у сукнях, хлопці – в одностроях. Юні військові і молоді дами до початку вистави мали дефіле Приморським бульваром, приємно вражаючи одеситів і приїжджих своїм виглядом і манерами. Театр зустрів джур своєю величчю і красою. Відвідувачі вражено фіксували своє здивування вишуканим декором театру. Глядацький зал Одеського оперного театру декорований в стилі пізнього французького рококо, оздоблений ліпним орнаментом з найтоншої позолотою. Стельовий плафон розділений на чотири сегменти-медальйони із сценами з творів Шекспіра «Гамлет», «Сон в літню ніч», «Зимова казка» і «Дванадцята ніч, або Що завгодно». Розташована у центрі велика люстра вражає великою кількістю і витонченістю ажурних деталей. Всюди достаток мармуру, оксамиту, сяючого кришталю, виблискуючих дзеркал і позолоти. Малюнок орнаменту ніде не повторюється.
   Джурам було запропоновано балет К. Хачатуряна «Чіполліно» за казкою Дж. Родарі «Пригоди Цибуліно». Незважаючи на дитячий сюжет, глядачі із задоволенням подивилися виставу та отрималии справжню насолоду від майстерності виконавців, прекрасної музики і гармонії, що панувала у театрі.
 
  
  
  
   Наступного дня молодь у яскравих футболках заповнила Одеський морський вокзал – візит джур на флагман ВМС України «Гетьман Сагайдачний», фрегат проекту 11351 (шифр «Нерей», англ. Krivak-III class за класифікацією НАТО), багатоцільовий корабель Військово-Морських Сил України. Команда військового корабля організувала екскурсію та відповіла на питання відвідувачів. Ця подія була однією з тих, що найбільше вразили і запам’яталися учням.
   А морську прогулянку по Одесі було здійснено на морському судні «Хаджибей». Калейдоскоп відчуттів і вражень створювали одеський маяк, порт з величезними суднами і маленькими буксирчиками, яхти з традиційними одеськими назвами на честь коханої дівчини – «Тамара», «Світлана», «Olga»...
 
  
  
   Змістовна та насичена програма відпочинку та розвитку світогляду учасників «Джури» включала також екскурсію до військово-історичного музею Південного оперативного командування ЗС України. Його експозиція розповідає про військову історію, починаючи з 1862 року, коли був створений регулярний військовий округ, по теперішній час. Музейні експонати розміщені також на прилеглому до будівлі оглядовому майданчику, на якому демонструються 13 одиниць бойової техніки і озброєння.
  
  
 
   Під час військового вишколу на базі військової академії відбулося знайомство юнаків з побутом і умовами розміщення військовослужбовців, навчальними аудиторіями і кафедрами вузу. Джурам було продемонстровано екіпірування військовослужбовця, зразки військової техніки, стрілецької зброї та боєприпасів. А ввечері відбулася зустріч з курсантами Одеської національної морської академії.
  
  
  
   Також учні відвідали Білгород-Дністровську (Аккерманську) фортецю. Її потужна та визначна історія нікого не залишили байдужими. Україна єдина у світі країна, що має феномен під назвою «козацтво» – своєрідний світогляд, який властивий лише українцям. Це козацька громада, яка має унікальний державотворчий чин: козаки в усі віки творили власні республіки, за власними традиціями обирали собі отамана, козацьку старшину (козацький уряд) і повністю підкорялися їм. Діяли Звичаєве Право та звичаєве судочинство, було спільне володіння землею та іншою власністю громади (козацького товариства). А коли отаман чи хтось із козацької старшини раптом порушував Звичай чи не виправдовував довіри козацької громади, тоді громада, знову ж таки за власними традиціями, забирала надані повноваження і, навіть, могла засудити порушника за скоєні злочини до страти. Деякі свідчення цих старовинних порядків джури побачили під час екскурсії фортецею, куди прибули у традиційному українському вбранні – вишиванках.
 
 
 
   Особливим днем став День Державного прапора України. 23 серпня учасники гри були запрошені до участі в урочистостях біля Одеської ОДА. Після піднімання Державного прапора джури під супровід військового оркестра пройшли маршем містом з розгорнутим Державним прапором України та прапорами своїх областей. На знаменитих одеських сходах Приморського бульвару вони долучилися до дівчат у вишиванках – учасниць Вишиванкового фестивалю та розгорнули 25-метровий Прапор України на честь 25-ї річниці держави.
  
  
 
   Також відбулося нагородження роїв за перемоги в окремих номінаціях гри. Кожен з учасників гри був відзначений пам'ятною медаллю та дипломом. Наступного дня в таборі пройшли ярмарок та святкові заходи, серед яких була презентація кліпу «Нікому Україну не віддам», створеного на вірш сучасного українського поета Миколи Гриценка. Ініціаторами відеопроекту стали активісти Всеукраїнського об’єднання «Альянс волонтерів», а участь у запису брала ліцеїстка Надія Кобець, яка презентувала у кліпі прапор Кіровоградщини.
   Останній день було проголошено Днем самоврядування. Молоді джури самі вибрали собі керівництво – отамана, осавула, писаря, хорунжого, бунчужного, самі провели вечірню нараду і вранішнє шикування. Так завершилася у ДЦ «Молода гвардія» тематична зміна «Ми – українці!». Вона була спрямована на розвиток національно-патріотичної свідомості, створення умов для формування всебічно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної особистості. Цій меті сприяли численні заходи, серед яких варті згадування зустрічі з одеською журналісткою і блогером Оленою Добровольською з проблеми інформаційної безпеки; директором кіностудії ім. О. Довженка режисером Олександром Янчуком;, відомим художником, популяризатором військової історії України, засновником групи «Кому вниз», поетом-автором пісні «Попереду жахи-шляхи» Юрієм Журавелем; одеськими військовими і курсантами, істориками і краєзнавцями…