21 грудня учні 2А класу з класним керівником Оленою Вікторівною Клочковою та вихователем Тетяною Борисівною Пономаренко провели виховну годину «Народні свята зимового циклу», на яку запросили першокласників.
   Спершу діти познайомилися зі святом Андрія або, як ще його називають у народі, – Калита, котре припадає на 13 грудня. Воно знаменує поворот сонця із зими на літо і в дохристиянські часи звалося Калитою; пізніше цю назву змінило ім’я святого апостола Андрія, який приніс християнську віру в Київ.
   Діти дізналися, що за народними традиціями готувались до свята і хлопці, і дівчата. Дівчата пекли калиту – коржа, намагаючись, щоб вона була сухою і важко відкушувалась. А ввечері калиту підв’язували червоною стрічкою і починався обряд кусання калити.
  
  
   Також другокласники згадали ще одне свято – святвечір або багата кутя. Його відзначають напередодні Різдва. Одним із звичаїв наших предків на святвечір було ставити на покуті дідуха – сніп із жита, пшениці або вівса, класти хліб та узвар – компот із сухофруктів: груш, слив, вишень, яблук тощо. Головною стравою була кутя.
   Як тільки на небі сходила перша зірка, сім’я сідала вечеряти. А пізніше колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень. Ці пісні стали називати колядами або колядками. Діти показали фрагменти святкування цих свят.
   Педагоги та учні 2А класу та їхні батьки щиро вітають усіх з прийдешнім Новим роком та Різдвом Христовим!

Щоб ваша хата килимами слалась,
а м’ясо і сало у печі шкварчало!
Щоб були у вас завжди паляниці запашні,
шулики і пиріжки, і пухнасті пампушки!

  
  
   14 грудня учні 3В класу щиро вітали, стрічали хлібом з любов’ю і миром гостей свого свята. Разом з вихователем Антоніною Антонівною Івановою вони вирушили у цікаву незвичайну мандрівку, під час якої познайомилися з народними і державними символами України та скарбами нашого народу. Ці скарби незвичайні; їх відчувають серцем і душею. Діти ретельно готувалися до подорожі, збирали перлинки із скарбів, на які багата Україна, у віршах, піснях, розповідях та легендах відтворювали їх під час мандрівки.
   Перша зупинка – «Без верби і калини – немає України». Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, барвінок, верба, калина біля вікна – все це наші символи. Споконвіку батьки вчили своїх дітей любити рідний край: навчали, куди б доля не завела їх, садити калину біля своєї хати як згадку про рідний дім, про рідну Україну.
  
  
   Друга зупинка – «І на тім рушникові». Вишиванки й українські барвисті костюми, українські віночки й рушник – їх можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою нитками на полотні. Хліб-сіль на вишитому рушникові – то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.
   Третя зупинка – «Державні символи України». Символіка (Державний Прапор України, Державний Герб, Державний Гімн) – візитна картка країни, вона ніби представляє її, підтверджує її існування. Діти почули легенду про походження державних символів України, вшанували прапор, заспівали гімн.
   Кожний момент дійства супроводжувався яскравими ілюстраціями, цікавим відеорядом, влучною атрибутикою, ретельно добраною Антоніною Антонівною. Дуже старанно їй допомагали діти. Кожен вивчив вірш або підготував цікаве повідомлення щодо народних або державних символів України. Дівчатка виконали танок «Рушник-рушничок», вивчити який допомогли випускниці ЗХА «Алегро» Єлизавета Мілентій та Юлія Мельник, та заспівали пісню «Ой, є в лісі калина». Батьки Івана Тарасенка та Дмитра Антонова випекли короваї, батьки Михайла Коцюбана та Олександра Слободяна завжди безвідмовні, коли необхідно власноруч виготовити наочість або декор. Антоніна Антонівна дякує всім вихованцям та їх батькам, відзначає, крім вищезгаданих учнів, активну учасницю заходу Ельвіру Голуб та сподівається, що з мандрівки діти винесли любов до рідного краю, рідної домівки, української мови калинової.
... Читать дальше »