Колектив школи-інтернату радо вітає вельмишановну
Марію Петрівну Майданюк, голову секції партизан і підпільників при Кіровоградській міській раді, члена Кіровоградської обласної організації ветеранів України, члена шефської ради шкільного музею Бойової слави з Днем народження!
Люба Марія Петрівна! Те, що зробили Ви та Ваші бойові товариші для сьогоднішніх поколінь, неможливо переоцінити. Низький вам уклін! Здоров'я й бадьорості на довгі роки!
МАЙДАНЮК МАРІЯ ПЕТРІВНА
Дата і місце народження – 26 червня 1926 р. н., Кіровоград
Освіта – вища економічна
Скільки Вам виповнилося років на початку війни?
На початку війни мені виповнилося 15 років.
Де і як Ви і ваша родина зустріли війну?
Війну зустріли в м. Кіровограді, у розпачі. 5 серпня 1941 р. фашисти окупували Кіровоград, а 8 серпня – всю Кіровоградську область. Щоб нагнати жаху, поставити населення на коління, ці нелюди в перші дні окупації міста розстріляли близько 10 тис. мирних громадян. Невдовзі прийшов наказ коменданта, щоб усі громадяни віком від 14 років з'явилися на біржу праці та одержали направлення на роботу. За непокору – смертна кара. На Новомиколаївці поряд з дорослими мостили дорогу з брукованого каміння діти − з чорними від вітру й холоду обличчями. Тепер ця вулиця носить ім'я Короленка. Нерідко влітку під пекучим сонцем чи від виснажливого вітру вони втрачали свідомість. Троє дітей з нашої сім'ї по декілька днів сиділи голодні й чекали матусю, яка пішла по селах обмінювати речі на харчі.
Чи були мобілізовані на фронт?
Мобілізований на фронт був двоюрідний брат.
Як проходила мобілізація з Вашого населеного пункту?
Молодь йшла до військкоматів з проханням направити на фронт.
Як Ви опинилися в лавах підпільно-партизанського руху опору?
Завдяки двоюрідному братові. Володимир розповів мені, що в місті створюється підпільна організація і він має зв'язок зі знам'янським партизанським загоном. І ми вирішили піти в один загін з дорослими. Я вступила до складу підпільно-диверсійної групи в лютому 1942 р. Збір розвідувальних даних, диверсії проти ворога були нашим головним завданням. Ми розклеювали листівки, передавали продукти харчування бранцям концтабору №305 для військовополонених. Шести військовополоненим допомогли з концтабору переправитись до партизанського загону в Чорний ліс. Після викриття нашої групи агентурою гестапо ми – Віра Гончаренко, Олександра Майдебура і я – дістали зброю та пішли до партизанського загону.
Хто був командиром Вашого загону, на якій місцевості він діяв і чим займався загін?
Командиром загону імені Ворошилова, який діяв на Кіровоградщині, був Семен Іванович Долженко. Загін проводив диверсійну діяльність, а також агітацій
...
Читать дальше »
