13 червня 2012 р. на телеканалі «Кіровоград» відбувся ефір телевізійного ток-шоу Дмитра Кобця «МИ», в якому обговорювалося питання, як допомогти випускникам інтернатних закладів адаптуватися в дорослому самостійному житті. Зокрема, вже кілька років в нашому місті працює соціальний гуртожиток. В свій час ЗМІ назвали його Кіровоградським ноу-хау. Чи є це вирішенням проблеми? Як і чим сьогодні можна допомогти молодим людям і на яку допомогу вони очікують?
  До участі в програмі були запрошені директор школи-інтернату С. Д. Сторчаус та випускниця 2009 р. Юлія Прочухан. Вони висловили своє бачення проблеми.
  Ведучий: Статистика: 2011 рік – 3506 дітей-сиріт… Один з шляхів адаптації таких дітей до дорослого життя є соціальний гуртожиток. Розкажіть, як це було у Вас?
  Юлія Прочухан: Я училась в школе-интернате. Школа-интернат научила меня жить по-другому, смотреть на жизнь взрослыми глазами. Я очень благодарна интернату, потому что это мой дом, там очень хорошие учителя, воспитатели. Иногда детей пугают интернатом. Я вам скажу: школа-интернат – хорошая школа. Когда я закончила школу, мест в социальном общежитии не было (их там всего 20), и мне Сергей Дмитриевич разрешил еще месяц пожить в школе.
  Потом я стала жить в социальном общежитии, там тоже люди замечательные, хорошо относятся, общежитие прекрасное, все удобства… [Ордер у меня до осени, но] сейчас я в нем уже не живу. У меня случилось горе – сестра умерла, я [взяла под опеку ее ребенка] и сейчас проживаю на Лесопарковой, сделала ремонт, воспитываю ребеночка… Закончила училище, поступила в техникум по профессии, учусь. Я благодарена всем!.. Есть дети, которые задумываются о своем будущем, а есть такие, которые … думают, что если человек сирота, то ему все должны, все обязаны.
  С. Д. Сторчаус: В інтернаті на сьогоднішній день 370 діток навчається, частина з них – проживає, 37 діток має статус сироти або позбавлених батьківського піклування… Їх було і 80, і 90, і більше сотні, але внаслідок тих програм, які реалізує держава і місто кількість дітей-сиріт і статусних дітей кожного року зменшується, і це дуже добре, тому що загально картина в нашій державі не дуже приємна.
Місто Кіровоград розробляє пілотні проекти: із Сергієм Леонідовичем [Покидовим] ми були учасниками проекту, який набув статус Всеукраїнського, із створення [дитячого будинку інтернатного типу] «Наш дім» та «Наш дім - 2». У 2008 р. 12 вихованців школи-інтернату було влаштовано у перший експериментальний будинок «Наш дім» з 15 його перших мешканців. До «Наш дім - 2» було троє наших вихованців влаштовано.
  Ведучий: Що з ними відбувається по виході з інтернату?
  С. Д. Сторчаус: З 37 діток, які зараз під опікою навчального закладу, має повне право власності на житло одна дитина (вона ще тільки ... Читать дальше »