Спливають роки, відлітають у вічність... 67 років минуло з того дня, як змовкли останні постріли, прийшов мир, за який заплатили життям понад 30 мільонів наших співвітчизників. Віддаючи данину славному подвигу радянського солдата, учні школи-інтернату упорядкували територію поблизу Пам’ятного знаку на честь 30-річчя визволення міста та урочисто поклали до меморіалу квіти.
   А напередодні величного свята Перемоги семикласники разом з вихователем Н. Т. Кобець навідалися у гості до ветерана Великої Вітчизняної війни Н. І. Ковальової. Вже не один рік дружба пов'язує Наталю Іллівну і учнів, тож діти заздалегідь готувалися до зустрічі: дівчата на заняттях з рукоділля змайстрували кошик з пролісками у техніці "бісероплетіння", Антоніна Нікітенко намалювала святкову листівку і склала вірш-привітання. У Наталі Іллівни, яка з шіснадцяти років працювала на заводі, через воєнні негаразди не склалося мати сім'ю та дітей, тому вона завжди радіє зустрічам із школярами, а дитячим подарунком була зворушена до сліз.
   Люба Наталіє Іллівно, шановні ветерани! Важко знайти слова, якими можна було б передати нашу вдячність за безмежну мужність і стійкість Вашого покоління, силу духу, яку Ви проявили в боях за рідну землю. Ми у вічному боргу перед Вами за Вашу обірвану війною юність.
   Низький уклін Вам, міцного здоров'я, бадьорості. Нехай у Ваших домівках завжди панує мир, спокій та достаток.