14 квітня школа радо зустрічала випускників, які вийшли з її стін 35 років тому. Ініціативна група, очолювана Сергієм Бичковим, заздалегідь розробила програму свого перебування в городі дитинства, тому день був насичений подіями, емоціями і спогадами.

    

   Як зазначила в своєму привітальному слові вихователь того самого, 1976 року, випуску педагог-ветеран Вікторія Вікторівна Починок, той факт, що по закінченні такого тривалого часу дорослі люди, прибувши з різних куточків України, Росії, далекого зарубіжжя, вирішили зустрітися саме в стінах школи, красномовно свідчить про їх щирі почуття і до інтернату, і до педагогів. Тепла зустріч випускників супроводжувалася неодмінними обіймами, поцілунками, радісним «А пам’ятаєш?», приємними сувенірами одне одному, танцями під вічний «Шкільний вальс».

  

  Зрозуміло, що в дім, де є діти, не приходять без подарунків, тим більше, що в нашому домі живуть і такі хлоп’ята, для яких інтернат є єдиною родиною. Бажаним і надзвичайно цінним для навчального закладу дарунком став придбаний випускниками мультимедійний комплекс. Подарунки на замовлення отримали й всі без винятку діти-сироти. Маленьким дісталися різноманітні ігри та конструктори, школярикам середніх класів вручили годинники і фірмові м’ячі, а старшокласникам – мобільні телефони і МР3-плеєри. Деякі побажання були дещо несподіваними, наприклад знаному футболісту Артему Меделяну знадобилася спеціальна сумка для спортивного взуття, а одній юній пані вкрай необхідною виявилася прасочка для волосся. Проте всі отримали бажане!

Старші товариши стали бажаними гостями на приурочених до цього урочистого дня класних годинах «Мій клас – пам’ять на все життя», побували в музейній кімнаті історії школи, порадувалися разом з нами нещодавно відремонтованим спальним кімнатам дівчат-старшокласниць, пройшли кабінетами школи. В ізостудії Лариса Олександрівна Пустільнікова похвалилася малюнками кращих художників школи, а завкабінетом обслуговуючої праці Маргарита Георгіївна Радецька продемонструвала ... Читать дальше »