ЯКИЙ ВІН, НАЙКРАЩИЙ УЧИТЕЛЬ?
Шкільний урок можна порівняти з процесом фотографування. Натиснути на кнопку може кожен. Коли вчитель просто переказує зміст параграфа підручника учням, йому варто замислитися. Адже таку роботу зуміє виконати й старшокласник. Але, щоб вийшов і справді вартісний фотознімок, необхідно взяти до уваги і композицію, і параметри зйомки, і динаміку того, що відбувається. Вчителі, яких учні вважають найкращими, володіють мистецтвом створювати шедеври. Тому такі уроки завжди знаходять місце у галереї пам'яті випускників. |
І хоча перевірки можуть виявити певні недоліки у звітності, захоплені очі учнів мають компенсувати можливі зауваження начальства. Дитина не знає, як учитель готується до уроку, як пише документи. Їй просто або цікаво, або ні.
ВІДСИДІТИСЯ НЕ ВДАСТЬСЯ
У нашому житті велику роль відіграють емоції. Тож, якщо уроки схожі, як брати, а завтра буде так, як і вчора, то на таких заняттях відверто нудно. І навпаки — якщо форми роботи змінюються, навчання є інтерактивним, а кожна тема має свої методики, то урок буде захоплювати. І на ньому відсидітися не вдасться, бо не захочеться.
ОДИН ДЛЯ ВСІХ
Серед найперших запитань, яке ставить перед собою чи не кожен молодий учитель, як навчати таких різних дітей? Якщо є відповідь, є можливість і бажання навчити й виховати всіх дітей у класі, то педагог уже на шляху до досконалості. І справді, не так уже й важко проводити заняття в класі для обдарованих дітей. Досить просто працювати у слабкому класі. Адже педагог може налаштуватися на рівень учнів — високий, середній, низький. Значно важче, коли в класі діти з різними рівнями. Знайти такі форми роботи, щоб цікаво було всім, щоб усі працювали відповідно до своїх можливостей — ось той «золотий ключик», який відімкне вчителеві потаємний вхід до світу дитячої любові. І тоді педагог стане найкращим майже для всіх — і відмінників, і для тих, кому навчання дається важко. |
Ми зробимо спробу намалювати психологічний портрет того педагога, якого згадують із теплотою в душі десятки років після закінчення навчання. Звісно, це — збірна характеристика, і справжні найкращі вчителі можуть бути дещо іншими. Однак узагальнення — справа корисна.
ВІД ПРЕДМЕТА НЕ ЗАЛЕЖИТЬ
Найкращі вчителі викладають різні дисципліни. Хтось вважає найдостойнішим учителя математики, який вміє творчо передати гармонію цифр. А для когось ідеальною є вчителька літератури, яка тонко розуміє слово і знаходить поетичне навіть у буденному. Тому можемо сказати, що від предмета, який викладає вчитель у школі, не залежить його популярність серед дітей. Дехто може сказати, що гуманітарії мають більше шансів стати улюбленцями дітвори. Мовляв, вони не вимагають розв'язувати задачі, будувати графіки, а також частіше апелюють до емоційної сфери учнів. Але ціла армія учнів-переможців олімпіад природничо-математичного напряму може довести протилежне. Адже за більшістю переможців стоять їх учителі, яких і варто назвати найкращими. |
ЦІКАВІШЕ ЗА ПІДРУЧНИК
Найкращий учитель має глибоко цікавитися своїм предметом. На відміну від вищих навчальних закладів, де часом професори читають студентам лекції з одного папірця чи не десятки років, у середній школі кожен урок повинен бути новим. Учитель має бути джерелом інформації щодо останніх досліджень і тенденцій. Скажімо чесно: якщо читати параграф у підручнику чи статтю у вікіпедії цікавіше, ніж слухати вчителя, то, найімовірніше, поваги в класі він не здобуде. Справді, хорошим педагогом бути нелегко. Однак фахівець завжди повинен знайти хоч трішки часу, аби прочитати про нове в його галузі знань і подумати, як саме це доцільніше розповісти дітям. Якщо учні побачать, що на уроці з ними поруч знаходиться людина, яка глибоко знається на темі, то теж потягнуться за знаннями.
ПАПІРЦІ ЧИ ДІТИ?
Чиновники напівжартома говорять: основне в нашій справі — не псувати звітність. Учителям доводиться мати справу з паперами, проте справжній педагог знає, що це — вторинне. |
«Освіта України», № 85-86, 7 листопада 2011 року |