Kомунальний заклад «Навчально-виховне об'єднання "Загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів,
ліцей «Сокіл», центр позашкільного виховання Кіровоградської міської ради Кіровоградської області"»
Вівторок, 20.11.2018, 09:10

Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Форма входу


Зараз на сайті
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі сайту

Безкоштовний для навчальних закладів антивірус в межах співпраці Zillya! з МОН України по програмі «Захистимо майбутнє»

Погода

Головна » 2012 » Червень » 26 » Вітаємо!
15:58
Вітаємо!
   Колектив школи-інтернату радо вітає вельмишановну Марію Петрівну Майданюк, голову секції партизан і підпільників при Кіровоградській міській раді, члена Кіровоградської обласної організації ветеранів України, члена шефської ради шкільного музею Бойової слави з Днем народження!
   Люба Марія Петрівна! Те, що зробили Ви та Ваші бойові товариші для сьогоднішніх поколінь, неможливо переоцінити. Низький вам уклін! Здоров'я й бадьорості на довгі роки!
МАЙДАНЮК МАРІЯ ПЕТРІВНА
Дата і місце народження – 26 червня 1926 р. н., Кіровоград
Освіта – вища економічна

Скільки Вам виповнилося років на початку війни?
На початку війни мені виповнилося 15 років.

Де і як Ви і ваша родина зустріли війну?
Війну зустріли в м. Кіровограді, у розпачі. 5 серпня 1941 р. фашисти окупували Кіровоград, а 8 серпня – всю Кіровоградську область. Щоб нагнати жаху, поставити населення на коління, ці нелюди в перші дні окупації міста розстріляли близько 10 тис. мирних громадян. Невдовзі прийшов наказ коменданта, щоб усі громадяни віком від 14 років з'явилися на біржу праці та одержали направлення на роботу. За непокору – смертна кара. На Новомиколаївці поряд з дорослими мостили дорогу з брукованого каміння діти − з чорними від вітру й холоду обличчями. Тепер ця вулиця носить ім'я Короленка. Нерідко влітку під пекучим сонцем чи від виснажливого вітру вони втрачали свідомість. Троє дітей з нашої сім'ї по декілька днів сиділи голодні й чекали матусю, яка пішла по селах обмінювати речі на харчі.

Чи були мобілізовані на фронт?
Мобілізований на фронт був двоюрідний брат.

Як проходила мобілізація з Вашого населеного пункту?
Молодь йшла до військкоматів з проханням направити на фронт.

Як Ви опинилися в лавах підпільно-партизанського руху опору?
Завдяки двоюрідному братові. Володимир розповів мені, що в місті створюється підпільна організація і він має зв'язок зі знам'янським партизанським загоном. І ми вирішили піти в один загін з дорослими. Я вступила до складу підпільно-диверсійної групи в лютому 1942 р. Збір розвідувальних даних, диверсії проти ворога були нашим головним завданням. Ми розклеювали листівки, передавали продукти харчування бранцям концтабору №305 для військовополонених. Шести військовополоненим допомогли з концтабору переправитись до партизанського загону в Чорний ліс. Після викриття нашої групи агентурою гестапо ми – Віра Гончаренко, Олександра Майдебура і я – дістали зброю та пішли до партизанського загону.

Хто був командиром Вашого загону, на якій місцевості він діяв і чим займався загін?
Командиром загону імені Ворошилова, який діяв на Кіровоградщині, був Семен Іванович Долженко. Загін проводив диверсійну діяльність, а також агітаційно-роз'яснювальну роботу серед населення. Вів боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками. На рахунку загону – 14 боїв. Наші партизани пошкоджували залізниці, підривали телеграфні стовпи. Нападали на невеликі підрозділи ворога. Проведений телеграфний зв'язок від Кіровограда до Дніпра знищувався разом зі стовпами кілька разів. Крім того у с. Кут був спалений лісопильний завод. Під час руху німецьких військ до Дніпра були зруйновані мости у Великій Северинці. А у грудні 1943 р. загін з'єднався з частинами регулярної армії, 2-го Українського фронту. Визволення на той час уже йшло Кіровоградщиною.

Чи допомагали Вам місцеві жителі (харчами, зброєю, одягом, інформацією тощо)?
Місцеві жителі Олександрівського району допомагали харчами. Пекли для загону хліб. Постійно інформували про стан німецьких сил у районі.

Чи Ви особисто мали контакти з німецькими військовослужбовцями? Наприклад, є таке поняття взяти «язика»? Якщо так, то де і при яких обставинах?
Особистих контактів з німцями не мала. «Язика» брати не доводилося.

Як Ви проводили своє дозвілля під час війни?
Через постійні переховування та підготовку диверсій часу на дозвілля не було.

Яким чином був організований Ваш побут?
Жили в землянках. З собою завжди були кружка, ложка, миска і автомат.

Чи були Ви поранені, контужені? Якщо так, то де і за яких обставин?
Була поранена в Угорщині. Тепер інвалід ІІ групи.

Що Вам запам'яталося найбільше про війну і чому саме це?
Найбільше запам'ятався той жах, який ми пережили.

Чи маєте державні нагороди, відзнаки, медалі, ордени? Якщо так, то за що Ви їх отримали?
Є орден ВВВ, орден «За мужність» і 28 медалей. Медалі «За бойові заслуги» I і II ступенів.

Як склалася Ваша подальша доля після війни?
Після війни навчалася, потім працювала на заводі імені Таратути.

Чи знаєте Ви, як склалася доля Ваших однополчан?
Мої друзі по зброї після війни теж працювали, але, на жаль, їх вже немає в живих.

У яких заходах щодо щорічного відзначення Дня Перемоги Ви брали участь?
Як голова комітету з питань партизанів і підпільників м. Кіровограда за запрошеннями відвідувала вищі навчальні заклади міста. Кожного 9 Травня беру участь в заходах із вшанування пам'яті загиблих у війні та святкуванні Дня Перемоги.
Інтерв'ю Марії Петрівни, дане 17.03.2010, цитується за виданням:
Кіровоградщина і кіровоградці в роки Другої світової війни: Спогади, документи і матеріали /Гол. ред. О. М. Барно; М. В. Михайлюк (упор.), О. А. Трибуцька (упор.)/ Кіровоградський інститут розвитку людини ВНЗ ВМУРоЛ «Україна», Державний архів Кіровоградської області. – Кіровоград: ТОВ «КОД», 2010. – 506 с., фотоіл.
Переглядів: 277 | Додав: Yulia | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Календар
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Випадкове фото

Архів записів

Статистика


Copyright MyCorp © 2018
Адреса: 25005, м. Кропивницький, вул. Короленка, 46
Телефони: (0522) 34-52-52; 34-52-53; 34-52-40; 34-52-51
E-mail: nvo_sokil@ukr.net
Створити безкоштовний сайт на uCoz